Ломка, снова эта чертова ломка!
У нуба проблемы с закладками, да.
Сегодня решил рассказать вам свою непростую историю. Я - наркоман, рэпер и претендент на главного крутого парня в нашем городе. Меня зовут Кифас, но друзья называют меня Киф. Все началось еще в старших классах школы, когда я в первый раз попробовал гашиш. Тогда я даже не мог представить, что это входная точка в мир наркотиков.
Все началось с небольших закладок, которые я покупал у одного надежного дилера из соседнего района. Но с каждым разом мои привычки становились все сильнее, и закладок уже не хватало. Я начал фланировать на уроки, чтобы поискать новых источников.
Однажды, когда я снова бродил по улицам нашего города в поисках новой «дозы», я встретил Джонни, бывшего ученика нашей школы, который сменил ее на «шишки». Он тоже был наркоманом и всегда имел с собой канюлю для инъекций. Я попросил его показать, как это работает, ведь я уже слышал о новом направлении - фентаниле.
Не буду вдаваться в подробности, но теперь канюля стала моей верной подругой. Я начал употреблять разные наркотики, чтобы получить ощущения, которые невозможно описать словами. Мое тело превратилось в лабораторию, где я экспериментировал со всевозможными составами. Быть наркоманом и сдавать ЕГЭ - не самое простое дело. Это было настоящим испытанием для меня, но я был решенным и упорным. Я знал, что мне нужно закончить школу, чтобы хоть как-то вылезти из этого грязного колодца.
Меня буллили в школе, из-за моих проблем с наркотиками. Некоторые парни хотели с меня содрать деньги, чтобы самим купить закладок.
— Лучшая защита - это самоконтроль.
Я научился скрывать свою зависимость и притворяться, что все в порядке. Это было тяжело, но я хотел, чтобы другие думали, что я вполне успешный парень. Я старался держаться подальше от проблем и целился только в высокие оценки.
Но каждый раз, когда я сдавал экзамены, меня одолевали смутные сомнения. В моей голове крутилась только одна мысль - а что если я покажу неудовлетворительный результат? Ведь я тратил так много времени, фланируя в поисках новых наркотиков вместо учебы.
— Ты можешь все, Киф! Верь в себя и не сдавайся! Это были тяжелые времена, но единственное, что меня поддерживало - это моя музыка.
В школе я был невидимкой, но когда я выходил на сцену и начинал рэпировать, все вокруг меня замирало. Моя музыка была моим спасением, моим путем к свободе.
— Музыка - это лекарство против нашего горя.
Сейчас мне 25 лет, и я все еще борюсь с своими демонами. Но я не хочу, чтобы вы видели во мне жалкого наркомана. Я хочу, чтобы вы видели человека, который преодолевает свои слабости и идет вперед, даже несмотря на все трудности.
Так что, друзья, не дайте себя поглотить наркотикам. Никогда не забывайте, что есть выход из этой темноты.
Але, будьте обачні, шановні панове та пані! Маю для вас якусь свою історію, що заставить вас жахнутися, відшукати мене і почати обзивати дурнем. Але, безумовно, я повідомлю її. Може, комусь цікаво буде, споглядаючи на мої закладки та мою життєву ситуацію. Давайте почнемо.
Завдяки одному дому з грошима, я здобула чек за свою роботу. І хоча багато віддавала на ці закладки, я все ж певна, що варто було. Стимул який, їй-богу, це було щось. Так, я знаю, це не найрозумніший варіант, але що ж робити в таких ситуаціях, коли з'являється такий сильний імпульс? Накатитися було щось неймовірне, непередбачуване та неймовірно захоплююче.
Отже, з прямої руки мені дали номерок того самого "джантика", який мав мені доставити цей стимулюючий товар. Через кілька годин відчуття негативу та тривоги поступово змінилися на вже знайоме мені відчуття ейфорії та привороту. Для мене це було як наркотичне засіб до щастя, який відкрив мені двері в інший світ, де проблеми зникали.
З чорного ринку я дізналася про дивовижний гідропон, що мав налаштувати мене на хвилювання. Така комбінація з кокаїном може привести до дивовижних наслідків, і я була готова до цього. Ще знаю, що не можна любити закладки занадто сильно, адже залежність може зруйнувати тебе. Один раз може бути саме тим, що тобі потрібно, але з часом треба буде зупинитися, щоб не втратити себе повністю.
Потім я зустріла парубка, який казав, що може мені здати дуплити. Німецьке слово, яким вони називають приманки. Я погодилася, адже чому б ні? Страшно було, але одночасно це було і цікаво. Він нашвидкоруч вийшов і через деякий час повернувся зі спійманим товаром. Це було відчуття справжньої перемоги, почуття надії на краще, але і пізнання небезпеки нової сторони життя.
Знакомий порекомендував мені їхати на море відпочити в палатках. "Якщо накачаний та пройнятий стимулюючими речовинами можеш насолодитися моментом, тоді відпочинок у палатках на березі моря - просто неймовірний. Ти маєш спробувати це минулого літа," - він говорив.
А я згодилася. Морський бриз, зорі на небі, затишні палатки та відсутність буденних клопотів - все це стало реальністю для мене. Я відчувала себе позбавленою проблем, пустощів та болію. Відчуття ейфорії, яке мене охопило, було настільки міцним, що я навіть забула про своє минуле.
Що є ще неймовірнішим, гідропон та кокаїн робили мене відкритою для нових знайомств. У цих молодих людей теж була своя історія, свої цілі та своє спілкування. Ми почали обговорювати про наші закладки, про те, які вони можуть бути стимулюючі для нас. Були моменти, коли ми чули один одного, розуміли і підтримували. Таке спілкування було неймовірно важливим для мене.
Я знаю, що це був не найкращий шлях, але життя передається пульсуючими емоціями. Кожен із нас мириться з власними відомостями та діями, і я була готова приймати його насолоди. Хоча добре я все ж розуміла, що воно може бути шкідливим та небезпечним.
Але хай це буде попередженням для вас, друзі! Не занурюйтесь у світ наркотиків, не впускайте своє життя в небезпеку. Краще використовувати свої стимули для досягнення великих речей, для відкриття нових горизонтів. Втім, кожен має вибрати свій шлях.
Отже, моє подорожжя в море було короткотривалим, але неймовірно яскравим. Я багато чого зрозуміла в цьому шаленому всесвіті наркотиків та стимулів. Та, можливо, тепер моє внутрішнє світло загасне без вживання, але пам’ять про те, що було, залишиться.